Освітній центр ABC FENIX у Констанці — це сімейний проєкт родини з Покровська, Донецької області.

Управління центром сьогодні здійснює Віолетта — молода й активна керівниця та адміністраторка, а допомагають їй її батьки Вікторія та Віталій — педагоги з багаторічним стажем у системі освіти України.

Назва «FENIX» з’явилася не випадково.

— пояснює Віолетта.

Водночас власники одразу підкреслюють: вони не сприймають свій проєкт як класичний бізнес. Для них це передусім власна справа, побудована навколо освіти, відповідальності й довгострокової роботи з дітьми.

Чому вони так принципово відмежовуються від класичного бізнес-підходу — стає зрозуміло далі, з усього шляху, який родина пройшла від гуманітарної роботи до створення повноцінного освітнього простору.

Покровськ для цієї родини — не просто точка на мапі. Це місто, в якому формувалася їхня професійна ідентичність, де роками існувала жива освітня спільнота, знайомі школи, класи й колеги.

Сьогодні Покровськ фактично перестав існувати в тому вигляді, в якому його пам’ятають. Місто зруйноване й окуповане. Освітня система, яка працювала десятиліттями, розірвана війною.

Школи, коледж і професійний ліцей були вимушено евакуйовані в інші міста України. Частина педагогів і учнів сьогодні працює або навчається вже в інших містах України чи за кордоном. Частина учнів пішла захищати країну. А когось — і серед учнів, і серед викладачів — війна забрала назавжди.

Для родини це не абстрактні втрати. Це колеги, яких уже немає. Це учні, які пішли захищати країну у перші роки війни й загинули. І майже кожен місяць — нові звістки, які неможливо сприймати спокійно.

А далі те, чого не можешь прийняти до останього... Прийшло й найважче усвідомлення — повернення до довоєнного професійного життя вже не буде.

— закінчує Віолетта надважку частину цього інтерв'ю.

Після перших вибухів у Покровську у 2022 році родина виїхала практично з мінімумом речей — документи, одяг, найнеобхідніше. Попри війну, надія на те, що все швидко закінчиться і життя повернеться у звичне русло, трималася ще досить довго.

Навіть після виїзду професійне життя не зупинилося. У дорозі, переїжджаючи між містами України, живучи в готелях і орендованих квартирах, вони продовжували вести уроки онлайн. Це був спосіб зберегти професію і не втратити контакт із дітьми, для яких ці заняття часто ставали єдиною стабільною частиною щоденної реальності.

Влітку 2022 року родина опинилася в Мангалії у знайомих. Це був період паузи й осмислення: стало очевидно, що війна затягується, а тимчасові рішення перестають працювати. Коли з’ясувалося, що зимове проживання там неможливе, постало питання нового етапу.

Саме тоді з’явився контакт із гуманітарною організацією JRS, який згодом і привів родину до Констанци. Без чіткого плану, але з розумінням, що потрібно знову будувати життя і професійну реалізацію вже тут.

Першою точкою опори після переїзду стала робота через гуманітарну організацію JRS.

Саме у 2022–2023 роках цей проєкт став для багатьох українців, зокрема й для педагогів, реальним шансом легально працювати та адаптуватися в Румунії.
Українські дипломи виявилися затребуваними, і родина змогла працювати з українськими дітьми в освітніх хабах.

Цей досвід дав не лише тимчасову стабільність, а й глибоке розуміння реальних потреб українських сімей у Констанці: запит на офлайн-навчання, на безпечне середовище, на системність і відповідальність.

Водночас робота в гуманітарному форматі показала і свої обмеження. Безкоштовні проєкти мають часові рамки, а педагоги — потребу в довгостроковій та стабільній професійній реалізації.

Саме в цей період остаточно сформувалося рішення рухатися далі.

Коли родина лише починала думати про своє майбутнє в Констанці, жодних маркетингових досліджень не було. Не було таблиць, прогнозів і стратегій росту.

Було лише щоденне життя поруч з іншими українськими родинами — розмови, питання, однакові проблеми.

Ще під час роботи в гуманітарних проєктах стало очевидно: для багатьох сімей питання школи перестало бути питанням вибору. Онлайн-навчання в Україні ламалося на рівні реальності — перебої з інтернетом, відсутність електроенергії, холод, постійна напруга.
Румунська школа для частини дітей ставала занадто різким переходом — через мовний бар’єр, іншу систему, інший темп і повну невизначеність щодо подальших освітніх кроків.

У цій точці українська школа була не «альтернативою». Вона ставала точкою опори.
Місцем, де дитина могла:

• навчатися офлайн,
• українською мовою,
• за зрозумілою програмою,
• не втрачаючи зв’язок з українською освітою і можливістю продовжити її в будь-який момент.

Саме цей запит родина відчула ще до будь-яких розмов про власну справу.
Вони не шукали «вільну нішу» і не орієнтувалися на конкурентів.
Вони просто бачили потребу — і добре знали, як із нею працювати.

— згадує Віолетта. Саме тоді в думках став з'являтися освітній простір, школа, і не як продукт для продажу, а як середовище, у якому родина хотіла б бачити і своїх дітей. Без чітких цифр - лише з опорою на професію і відповідальність.

Після досвіду роботи в гуманітарних та освітніх ініціативах родина опинилася перед вибором, який стояв перед багатьма українськими педагогами за кордоном: піти працювати за наймом у вже діючі приватні українські школи чи спробувати створити своє.

Формально варіант найму був простішим і менш ризикованим. Але по суті він означав обмежену участь у прийнятті рішень і роботу в форматі, де освітній процес часто сприймався як продукт, який потрібно «продати», а не як середовище, за яке несеш повну відповідальність.

Саме конфлікт цінностей став ключовим.

Родина свідомо відмовилася від пропозицій, які не відповідали їхньому уявленню про те, яким має бути якісний освітній простір: з чіткими процесами, відповідальністю і повагою до батьків та дітей.

Тоді й прозвучала фраза, яка стала точкою неповернення:

Рішення дозрівало швидко. Ідея створити власний освітній простір (ABC FENIX) з’явилася у листопаді 2023 року.

Вже за кілька днів почалися перші кроки, а у грудні родина взялася за підготовку документів.

Запуск власної справи в іншій країні виявився найскладнішим не з точки зору ідеї чи попиту, а саме з боку системи — юридичної, фінансової та бюрократичної. Йшлося не про один бар’єр, а про цілу послідовність вимог, без виконання яких освітній простір не мав би права працювати.

Окремим великим етапом стала підготовка простору саме для роботи з дітьми.

Ще до приходу перших учнів довелося привести приміщення у повну відповідність до вимог пожежної безпеки та санітарних норм, організувати шляхи евакуації, укласти договори на регулярну дезінсекцію і технічне обслуговування будівлі.

В освітньому просторі працює медична сестра, яка контролює щоденні процеси, а всі працівники проходять обов’язкові медичні огляди. Окрему увагу приділяють питанням безпеки та порядку: під час масових заходів, подій або виїздів дітей простір перебуває у контакті з місцевими службами, зокрема поліцією, а всі активності погоджуються заздалегідь
.
Юридично та фінансово діяльність оформлена повністю офіційно: зареєстрована фірма, бухгалтерський супровід, податкова звітність, офіційні трудові контракти з педагогами та виплата заробітних плат через румунські банки.

Найболючішим етапом на старті стали саме банки. Вісім банків у Констанці відмовили у відкритті рахунку — часто після того, як дізнавалися про походження родини з Донецької області. Без рахунку неможливо було рухатися далі: приймати оплату, платити податки, оформлювати контракти. Це був момент, коли особливо гостро відчувалася закритість системи, попри наявність повного пакета документів і вже зареєстровану фірму.

Фінансово старт теж був непростим. Частину коштів позичали у знайомих, та, навіть, домовлялися з командою про тимчасові затримки в оплаті праці на початку. Все для того, щоб закупити підручники, встановити парти, забезпечити базове оснащення класів до початку учбового року.

І лише після проходження всього цього шляху став можливим результат, який сьогодні говорить сам за себе.

За відкритими даними румунських реєстрів, діяльність освітнього простору ABC FENIX демонструє високий рівень податкової дисципліни — як на рівні Констанци, так і загалом у Румунії. Родина принципово не афішує ці показники публічно, вважаючи, що легальна робота і сплата податків — це норма, а не привід для самореклами.

Саме ця позиція — працювати «по-білому», навіть коли це складніше і дорожче, — стала не просто вимогою системи, а фундаментом довіри батьків і довгострокової стійкості освітнього простору.

Сьогодні ABC FENIX — це повноцінний український освітній простір у Констанці, який працює офлайн і надає комплексні освітні послуги для українських родин.

У мінімальну вартість навчання, яку свідомо утримують на одному з найнижчих рівнів серед українських і румунських приватних шкіл у Констанці, входить повний навчальний день, продовженка, харчування за символічну плату, а також гуртки після занять.

Принципова позиція родини — не перекладати фінансовий тиск на сім’ї. Останній приклад - коли ставка TVA була підвищена до 21%, вартість навчання для батьків не змінили. Додаткове податкове навантаження школа взяла на себе.

Освітній простір налічує вже 20 класів (за українською програмою тут навчаються класи з 0 по 10-й) та розміщується у триповерховій будівлі з повністю обладнаними класами. Тут є клас інформатики з ноутбуками, 3D-принтер, мікроскопи, матеріали з біології та хімії, карти й наочні посібники, спортивний зал з інвентарем, фортепіано, їдальня та простори для гуртків, та навіть ідальня.

У ABC FENIX працюють 16 дипломованих викладачів, які навчають дітей виключно відповідно до своєї освіти.
Частина педагогів переїхала з України, частина поєднує роботу тут з іншими проєктами.

Окрім професійних викладачів, у команді є педагог-організатор, медична сестра та хореограф.

Важливо, що ABC FENIX — це також і повноцінна українська школа.
Навчання відбувається за програмою НУШ, а завдяки партнерським зв’язкам з українськими навчальними закладами кожен учень отримує повний пакет освітніх документів — табелі, довідки та атестати державного зразка відповідно до українського законодавства.

ABC FENIX — це власна справа, яка з самого початку тримається на родині.

Cімейність не означає відсутність складних рішень.
Навпаки — вона робить їх неминучими. Бували моменти, коли бачення не збігалися, коли рішення обговорювалися довго і емоційно, іноді навіть за сімейним столом. Але з часом виробився власний механізм: кожен має свою зону відповідальності, свою експертизу і право голосу.

Ця внутрішня структура стала критично важливою в перші місяці запуску. Коли не було готових рішень, а система постійно підкидала нові виклики, саме сімейна довіра дозволяла рухатися далі, навіть якщо не всі були впевнені в кожному кроці.

Показовою стала історія з літнім табором. У період, коли частина педагогічного персоналу перебувала у відпустках, родина свідомо вирішила взяти всю роботу на себе. Не лише адмініструвати процес, а буквально «вийти в поля»: проводити заняття, супроводжувати дітей на море, організовувати активності й нести повну відповідальність за щоденний ритм табору.

Це було непросто фізично й емоційно, але стало важливим досвідом — і для команди, якій дали можливість відпочити, і для самої родини. Цей епізод ще раз підтвердив: ABC FENIX тримається не лише на управлінні, а на готовності особисто бути поруч з дітьми тоді, коли це потрібно.

Саме тому родина відверто говорить: сила цієї власної справи — у їхній згуртованості.

У цьому випадку сім’я — не форма, а фундамент.

Озираючись назад, родина відверто визнає: багато рішень на старті були надто обережними. Вони рухалися еволюційно — маленькими кроками, уникаючи різких рішень і масштабування. Це було усвідомлене прагнення вижити в умовах повної невизначеності, але з дистанції часу видно: деякі речі можна було робити сміливіше.

Якби була можливість повернутися на початок цього шляху, вони б раніше вкладалися в розширення простору, активніше розвивали благодійні ініціативи, які сьогодні вже дають результат, і більше інвестували в розвиток педагогічної команди — навчання, підвищення кваліфікації, професійні обміни. Тоді ці рішення здавалися ризикованими, зараз — логічними.

Попри це, родина не сприймає свій шлях як помилковий. Умови, в яких ухвалювалися рішення, були такими, що головним завданням було втриматися й не втратити якість. І з цим вони впоралися.

Плани освітнього простору ABC FENIX на найближчий рік пов’язані насамперед із розвитком. Сьогодні простір фактично працює на межі можливостей: кількість класів зросла, попит залишається стабільним, а головним обмеженням стає приміщення. Родина бачить наступний крок у пошуку більшого простору з повноцінним спортивним залом, зручнішою їдальнею та можливістю працювати з підгрупами.

Окремий фокус — розвиток команди та освітніх програм. Це і робота з підлітками, і профорієнтаційні ініціативи, і співпраця з українськими навчальними закладами, яка допомагає дітям будувати подальшу освітню траєкторію.

Говорячи про поради іншим українцям, родина формулює їх просто: якщо є відчуття, що хочеш робити свою справу — не варто чекати ідеальних умов. Страх і невизначеність будуть завжди, але вони не зникають від бездіяльності.

Як підсумок, власна справа в Румунії для цієї родини — це не історія про швидкий успіх. Це шлях навчання, відповідальності й постійної роботи над собою. Вони залишилися вчителями за суттю, навіть коли довелося стати менеджерами, адміністраторами й організаторами.

І саме це дозволило створити освітній простір, який сьогодні має довіру батьків і стабільне майбутнє.

Для вас провів цей день у Феніксі, спілкувався з Віолеттою, Вікторією, Віталієм, вчителями та учнями - Костянтин Черепинський

Залишайте ваші коментарі під статею в телеграм-каналі:
https://t.me/CTUAHub/608

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Контакти ABC Fenix:
📱 +380669642201, +380501586701
✍️ @violettasulima

📍 Bulevardul Mamaia 472, Constanța